• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Освітні програми

ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор

ЗОШ І-ІІ ступенів

с.Старий Нижбірок

Марія Кримська

« 31» серпня 2020 р.

М.П.

Освітня програма

ЗОШ І-ІІ ступенів с.Старий Нижбірок

на 2020/2021

навчальний рік

Схвалено

педагогічною радою

ЗОШ І-ІІ ступенів

с.Старий Нижбірок

протокол № 1

від 31 серпня2020 р.

Структура освітньої програми

І. Загальні положення

ІІ. Організація освітнього процесу

ІІІ. Ключові компетентності

ІV. Наскрізні лінії та вміння здобувачів освіти 1-9-х класів

V. Освітні галузі (предмети)

VІ. Форми організації освітнього процесу

VІІ. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

VІІІ. Перелік навчальних програм

IX. Додатки

І. Загальні положення

Освітня програма Загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів с.Старий Нижбірок відділу освіти Васильковецької ОТГ на 2020/2021навчальний рік розроблена згідно з Конституцією України (ст. 53), на виконання Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту» та складена відповідно до основних вимог нормативних документів:

·Розпорядження № 988 Концепції Нової української школи та Розпорядження Кабінету Міністрів України № 903-р від 13.12.2017 «Про затвердження плану заходів на 2017-2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа»

·Постанови Кабінету міністрів України від 21.02.2018 №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти»(у редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 № 688)

·Постанови Кабінету міністрів України від 24.07.2019 №688«Про внесення змін до Державного стандарту початкової освіти»

·Постанови Кабінету міністрів України від 20.04.2011 року No462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти»

·Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 No1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» (із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ №538 від 07.08.2013 р.)

·Наказу МОН України. 21.03.2018 №268 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти»

·Наказу МОН України від 20.04.2018 №407 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня»

·Наказу МОН України від 20.04.2018 №405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня»

·Наказу МОН України від08.10.2019 №1272«Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О. Я.»

·Наказу МОН України від 19.08.2016 №1009 «Про внесення змін до наказу МОН України від 21.08. 2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти»

·Наказу МОН України від 13.04.2011 №329 «Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти»

·Наказу МОН України від 20.08.2018 №924 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 1 класу у Новій українській школі»

·Наказу МОН України від 27.08.2019 №1154 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 2 класу»

·Листа Міністерства освіти і науки України від 02.04.2018 №1/9-190 «Щодо скороченої тривалості уроку для учнів початкової школи»

·Листа МОН України від 01.02.2018 №1/9-74 «Щодо застосування державної мови в освітній галузі»

·Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджених Постановою Головного державного санітарного лікаря України 14.08.2001 №63, погодженихЛистом Міністерства освіти і науки України 05.06.2001 №1/12-1459

·Статуту загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів с.Старий Нижбірок відділу освіти Васильковецької ОТГ та інших нормативних документів щодо діяльності закладу освіти, спрямованих на реалізацію освітніх потреб особистості та задоволення викликів суспільства.

За Статутом загальноосвітня школа І-ІІ ступенів с.Старий Нижбірок відділу освіти Васильковецької ОТГ є комунальним закладом, заснованим у1994 році.

Головною метою роботи ЗОШ І-ІІ ступенів с.Старий Нижбірок є забезпечення реалізації права учнів на здобуття базової загальної середньої освіти, створення сприятливих умов для збереження і зміцнення здоров'я здобувачів освіти, здатних до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, які мають прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готових до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності, виховання самодостатньої особистості через систему життєвого самоврядування, впровадження сучасних педагогічних освітніх технологій та інноваційних методик.

Базова загальна середня освіта загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів с.Старий Нижбірок відділу освіти Васильковецької ОТГ має два рівні освіти, визначені нормативно-правовою базою України:початкова освіта тривалістю чотири роки;базова середня освіта тривалістю п’ять років.

Освітню програму побудовано із врахуванням таких принципів: ·дитиноцентризму і природовідповідності;

·узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

·науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

·наступності і перспективності навчання;

·взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

·логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

·можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

·творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

·адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про повну загальну середню освіту» мовою освітнього процесу в закладі освіти є державна мова.

Зарахування учнів до школи здійснюється на підставі заяви батьків, або осіб, які їх замінюють. До закладу для здобуття початкової освіти обов’язково зараховуються (у разі подання батьками відповідної заяви) усі діти, які проживають на території обслуговування закладу освіти , є рідними братами та/або сестрами дітей, які здобувають освіту у цьому закладі, чи є дітьми працівників цього закладу освіти. Здобуття базової середньої освіти у закладі відбувається за очною (денною) формою (1-9 класи) .

Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів с.Старий Нижбірок відділу освіти Васильковецької ОТГ розрахована на 150 учнів. У 2020/2021навчальному році в закладі функціонуватимуть 7класів, в яких будуть навчатися 57учнів: у школі І ступеня –3класи(16учнів у 2-4 класах, 1клас – 2учні), у школі ІІ ступеня–4класи(41 учень у 5,6,8.9 класах, а в 7 класі – 4 учні). Всього – 63 учні у 2020/2021н.р.

Режим роботи закладу освіти –одна зміна. Детальний опис режиму роботи закладу освіти та розклад дзвінків у додатку №7.

Для забезпечення якісних освітніх послуг, наданих здобувачам освіти, додержання моральних, правових, етичних норм поведінки всіма учасниками освітнього процесу, заклад користується Положенням про академічну доброчесність закладу (додаток № 8).

На основі освітньої програми закладу освіти, заклад складає та затверджує річний навчальний план закладу освіти, що конкретизує організацію освітнього процесу. Річний навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальний план містять інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов'язкову для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від їх підпорядкування і форм власності, та варіативну, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курси за вибором, індивідуальні та групові заняття, консультації. Варіативну складову конкретизовано, враховуючи індивідуальні освітні потреби учнів. Повноцінність загальної середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових.

ІІ. Організація освітнього процесу

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальні плани закладів загальної середньої освіти І ступеня передбачають реалізацію освітніх галузей Базових навчальних планів Державних стандартів через окремі предмети. Зміст навчальних предметів та інтегрованих курсів, також очікувані результати освітньої діяльності учнів початкової школи окреслено в Базовому навчальному плані початкової освіти для класів з українською мовою навчання.

Навчальний план для 4класу розроблено на виконання Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року №462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти», наказу №407 від 20.04.2018, листа Міністерства освіти і науки України №01/09-254 від 20.04.2018, наказу МОН України від 21.03.2018р. №268, що регламентують роботу педагогічного колективу в 4 класі на 2020/2021навчальний рік.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-4-х класів складає 3010,5годин/навчальний рік:

для 1-го класу –350годин/навчальний рік,

для 2-го класу –875годин/навчальний рік,

для3-го класу –910годин/навчальний рік,

для 4-го класу –857,5годин/навчальний рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах школи І ступеня в додатках №1-3.

У 1 класі навчатиметься у 2020/2021 н.р. 2 учні і для них організована індивідуальна форма навчання/по 5 годин на кожного учня на тиждень/

Навчальні плани для здобувачів загальної середньої освіти ІІ ступеня (базова середня освіта) розроблені на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти»., наказу Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018. №405

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти складає 5565 годин/навчальний рік:

для 5-го класу –980 годин/навчальний рік,

для 6-го класу –1085 годин/навчальний рік,

для 7-го класу –1120годин/навчальний рік,

для 8-х класів –1190годин/навчальний рік,

для 9-х класів –1190 годин/навчальний рік.

У 7 класі навчатиметься у 2020/2021 н.р. 4 учні і для них організована індивідуальна форма навчання/по 8 годин на кожного учня на тиждень/.Складено відповідний навчальний план.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах –додаток №4.№5.

Для учня 9 класу Вівчара Володимира Васильовича організована індивідуальна форма навчання/на дому/ відповідно до Положення «Про індивідуальну форму навчання дітей з особливими освітніми потребами». Для навчання виділено 14 годин на тиждень, складено індивідуальний навчальний план. Додаток 6.

ІІІ. Ключові компетентності

Досягнення мети, тим самим призначення школи, забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності, визначених Законом України «Про освіту»:

-вільне володіння державною мовою;

-здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами;

-математична компетентність;

-компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;

-інноваційність;

-екологічна компетентність;

-інформаційно-комунікаційна компетентність;

-навчання впродовж життя;

-громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;

-культурна компетентність;-підприємливість та фінансова грамотність;

-інші компетентності, передбачені Державним стандартом освіти.

Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

Ключові компетентності та очікувані результати

здобувачів освіти 1-3 х класів

1. Вільне володіння державною мовою. У процесі навчання на першому освітньому рівні ця компетентність виявляється передусім через уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко й аргументовано пояснювати факти, а також через любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовияву, готовність уживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2. Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами. Формування цієї компетентності передбачає, що здобувачі активно використовують рідну мову в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади. Здобувачі зможуть належно розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, розуміти культурний контекст, матимуть навички міжкультурного спілкування;

3.Математична компетентність.Здобувачі виявляють прості математичні залежності в навколишньому світі, моделюють процеси й ситуації, застосовуючи математичні відношення та вимірювання, усвідомлюють роль математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4. Компетентності в галузі природничих наук, техніки й технологій.Основу формування цієї компетентності в початковій школі становлятьдопитливість, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи разом зіншими спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити

9висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ за допомогою спостереження та дослідження;

5.Екологічна компетентність.Здобувачі початкової освіти усвідомлюютьоснови екологічного природокористування, дотримуються правил природоохоронної поведінки, ощадно використовують природні ресурси, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

6. Інформаційно-комунікаційна компетентність.Здобувачі початкової освіти опановують основи цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатні безпечно та етично використовувати засоби інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

7. Навчання впродовж життя. Здобувачі початкової освіти опановують уміння і навички, необхідні для подальшої навчальної діяльності, організовують власне навчальне довкілля, вчаться здобувати нову інформацію й застосовувати її для оцінювання навчальних потреб, окреслюють власні навчальні цілі та способи їх досягнення, навчаються працювати самостійно і в групі;

8. Громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей. Здобувачі початкової освіти співпрацюють з іншими здобувачами для досягнення спільної мети, активні в житті класу і школи, поважають права інших, уміють діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних із різними виявами дискримінації, цінують культурне розмаїття різних народів й ідентифікують себе як громадяни України, дбають про власне здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримуються здорового способу життя;

9. Культурна компетентність. У початковій школіця компетентність формується завдяки залученню здобувачів до різних видів мистецької творчості (образотворче та музичне мистецтво, хореографія, театр тощо), через розкриття і розвиток їхніх природних здібностей, творче вираження свого «Я»;

10. Підприємливість та фінансова грамотність.У початковій школі розвиток цієї групи компетентностей виявляється через ініціативність здобувачів, їхню готовність брати відповідальності за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці. Учні готові втілювати в життя ініційовані ними ідеї, приймати власні рішення;

11. Інноваційність. Здобувачі початкової освіти виявляють відкритість до нових ідей, ініціюють зміни у близькому для них середовищі(клас, школа, громада тощо). Формування знань, умінь, ставлень, що є сутністю компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади.

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння, як читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати

10позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Ключові компетентності та очікувані результати здобувачів освіти 4 класу

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів. Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації

Ключові компетентності та очікувані результати

здобувачів освіти 5-9 класів

№ з/п

Ключові компетентності

Компоненти

1

Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами

Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.

Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.

Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем

2

Спілкування іноземними мовами

Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування.

Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов.

Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.

3

Математична компетентність

Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.

Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.

Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації

4

Основні компетентності у природничих науках і технологіях

Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.

Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях

Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу

5

Інформаційно-цифрова компетентність

Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.

Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.

Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів

6

Уміння вчитися впродовж життя

Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.

Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.

Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії

7

Ініціативність і підприємливість

Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.

Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.

Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)

8

Соціальна і громадянська компетентності

Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.

Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.

Навчальні ресурси: завдання соціального змісту

9

Обізнаність і самовираження у сфері культури

Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).

Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.

Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва

10

Екологічна грамотність і здорове життя

Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.

Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.

Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

ІV. Наскрізні лінії та вміння здобувачів освіти 1-9 класів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване наформування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

предмети за вибором;

роботу в проектах;

позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Наскрізна лінія

Коротка характеристика

Екологічна безпека й сталий розвиток

Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.

Громадянська відповідальність

Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.

Здоров'я і безпека

Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.

Підприємливість і фінансова грамотність

Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти.Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

V. Освітні галузі.

Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мови і літератури

Суспільствознавство

Мистецтво

Математика

Природознавство

Технології

Здоров’я і фізична культура

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Для здобувачів освіти/1-3 класи/

Мовно-літературна

Навчання грамоти

Українська мова

Іншомовна

Іноземна/німецька/

Математична

Математика

Я досліджую світ/природнича, громадянська й історична, соціальна, здоров’я збережувальна галузі/

Я досліджую світ

Технологічна

Дизайн і технології

Інформатична

Мистецька

Образотворче мистецтво

Музичне мистецтво

Фізкультурна

Фізична культура

Для здобувачів освіти/4клас/

Освітні галузі

Предмети

Мови і літератури (мовний і літературний компоненти)

Українська мова

Іноземна мова /німецька

Математика

Математика

Природознавство

Природознавство

Суспільствознавство

Я у світі

Мистецтво

Музичне мистецтво Образотворче мистецтво

Технології

Трудове навчання

Інформатика

Здоров'я і фізична культура

Основи здоров'я

Фізична культура

Для здобувачів освіти/5-9 класи/

Освітні галузі

Предмети

Мови і літератури

Українська мова

Українська література

Перша іноземна мова /німецька/

Друга іноземна мова /англійська/

Зарубіжна література

Суспільство-знавство

Історія України

Всесвітня історія

Основи правознавства

Мистецтво

Музичне мистецтво

Образотворче мистецтво

Мистецтво

Математика

Математика

Алгебра

Геометрія

Природо-знавство

Природознавство

Біологія

Географія

Фізика

Хімія

Технології

Трудове навчання

Інформатика

Здоров’я і фізична культура

Основи здоров’я

Фізична культура

VІ. Форми організації освітнього процесу.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

формування компетентностей;

розвитку компетентностей;

перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

корекції основних компетентностей;

комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8,9 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

VІІ. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

кадрове забезпечення освітньої діяльності;

навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

якість проведення навчальних занять;

моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

оновлення методичної бази освітньої діяльності;

контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Освітня програма закладу базової середньої освіти має передбачати досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Освітня програма закладу базової середньої освіти, сформована на основі Типової освітньої програми, не потребує окремого затвердження центральним органом забезпечення якості освіти. Її схвалює педагогічна рада закладу освіти та затверджує його директор. Окрім освітніх компонентів для вільного вибору учнями, які є обов’язковими, за рішенням закладу вона може містити інші компоненти, зокрема корекційно-розвитковий складник для осіб з особливими освітніми потребами.

Освітня програма закладу освіти та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, оприлюднюються на веб-сайті закладу освіти (у разі його відсутності – на веб-сайті його засновника).

На основі освітньої програми закладу освіти, цей заклад складає та затверджує навчальний план закладу освіти, що конкретизує організацію освітнього процесу.

Кадрове забезпечення освітньої діяльності

У закладі базової середньої освіти працює 16 педагогічних працівників, з них: 18–працюючих, 3–у соціальній відпустці по догляду за дитиною до 3-х років:

учитель вищої категорії –8; учитель І категорії –3;учитель ІІ категорії –5.Мають

звання:старший учитель –6;учитель-методист 2.

Навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності

Колектив педагогів у процесі своєї діяльності ефективно працює над реалізацією освітніх завдань, які сконцентровані в темі „Творчий підхід педагогічного колективу школи до вибору форм і методів навчання і виховання на основі сучасних педагогічних технологій та методик” . Отже, систематична робота, проведена упродовж року, сприяла зростанню й активізації загальнопедагогічних та спеціальних знань і вмінь педагогів, розкриттю їхніх творчих можливостей, готовності до пошуку, розширенню загальної культури та збагаченню методичного арсеналу. Методична робота у 2019/2020навчальному році продемонструвала здатність педагогів закладу до пошуку ефективного вирішення освітніх проблем. Для покращення роботи щодо організації методичної роботи необхідно:

1. Обговорити на засіданні педагогічної ради закладу результати

методичної роботи за 2019/2020навчальний рік та спланувати заходи щодо усунення недоліків.

2. Продовжувати поповнювати матеріально-технічну базу методичного кабінету згідно з сучасними вимогами.

3.Продовжувати роботу щодо реалізації програми роботи з обдарованими учнями, впровадження інноваційних та інтерактивних технологій.

4. Своєчасно направляти на курси підвищення кваліфікації педагогічних працівників, які атестуються або працюють не за фахом.

5. Удосконалювати систему методичної роботи щодо вивчення, узагальнення ППД вчителів закладу, громади, району та області.

6. Активізувати участь учнів і вчителів у педагогічних майстернях, фестивалях, конкурсах педагогічної творчості.

Матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності

До послуг учнів 8 класних кімнат з яких кабінет основ християнської етики, української мови та літератури, історії, географії та комп’ютерний клас (10 ПК), спортивний зал, футбольний та волейбольний майданчики, спортивний майданчик з вуличними тренажерами, їдальня. Бібліотечний фонд нараховує –3503 примірники художньої та навчальної літератури, у тому числі підручників -3483: для 1 -4 класів -1287; для 5 -9 класів -2196;.

Якість проведення навчальних занять

Методична робота: підвищення наукового та фахового рівня педагогів, їх підготовка до засвоєння змісту нових програм і технологій їх реалізації, постійне ознайомлення з досягненнями психолого-педагогічних дисциплін і методик викладання, вивчення і впровадження в шкільну практику передового педагогічного досвіду.

Виховна робота: рівень вихованості учнів, профілактична робота з учнями девіантної поведінки, якість роботи класних керівників, участь батьків у виховному процесі, результативність проведення загально-шкільних заходів, спортивно-масова робота, організація патріотичного, морального та естетичного виховання.

Освітня діяльність: медичне, матеріально-технічне, навчально-методичне, інформаційне, психологічне забезпечення, техніка безпеки, охорона праці.

Показники контролю за медичним елементом:санітарно-гігієнічний режим; здоров’я і фізичний розвиток учнів; лікувально-профілактичні заходи; режим і якість харчування.

Показники контролю за інформаційним елементом: керівні і нормативні документи про освіту; інформаційні технології; аналітичні документи.

Контроль за якістю знань, умінь і навичок здобувачів освіти

Рівень знань, умінь і навичок учнів є головним критерієм в оцінці роботи вчителя.

Контроль за якістю знань, умінь і навичок здобувачів освіти передбачає такі завдання:

1) виявлення фактичного рівня знань, умінь і навичок учнів та відповідність їх програмним вимогам

2) з'ясування причин низької успішності учнів класу або окремих учнів;

3) вивчення системи роботи вчителя з відстаючими учнями з метою попередження недоліків та ліквідації прогалин у знаннях, а також системи роботи з обдарованими учнями;

4) надання методичної допомоги вчителеві щодо підвищення якості знань, умінь і навичок учнів, удосконалення форм і методів роботи з невстигаючими, а також з творчо обдарованими учнями.

Основними методами контролю є спостереження уроків, усне опитування учнів за раніше складеними питаннями, опитування учнів у кінці уроку (5-7 хв.), короткочасні письмові роботи, письмові контрольні роботи після вивчення теми, в кінці семестру, навчального року.

До складання текстів контрольних робіт залучаються керівники шкільних методичних об’єднань.

Директор або заступник директора з навчально-виховної роботи перевіряють об'єктивність оцінки знань, умінь і навичок здобувачів освіти, відповідність її нормативним вимогам щодо оцінювання, наявності достатньої кількості оцінок для виставлення тематичної оцінки та за семестр.

Результати контролю за якістю знань, умінь і навичок здобувачів освіти обговорюються на засіданні педагогічної ради школи, методичних об’єднань, оформляються наказом по школі. Організація освітнього процесу заснована на досягненні очікуваних результатів, зазначених у Типових освітніх програмах двох ступенів навчання.

VІІІ. Перелік навчальних програм

Перелік навчальних програм для 1-3-х класів

№п/п

Назва навчальної програми

1.

Типова освітня програма для 1-2 класів (автор Савченко), (затвердженанаказом МОН України від 08.10.2019 № 1272)

2.

Типова освітня програма для 3-4 класів (автор Савченко), (затверджена наказом МОН України від 08.10.2019 № 1273)


Додаток 7

Режим роботи

ЗОШ І-ІІ ступенів с.Старий Нижбірок

відділу освіти Васильковецької сільської ради ОТГ

1. Навчальний тиждень – 5 днів

2. Заняття проводяться в одну зміну

3. Початок занять – о 8год.30.хв. Тривалість уроків становить:

1клас – 35 хв, 2-4 класи – 40хв, 5-9 класи – 45хв.

4. Розклад дзвінків:

Для учнів 1 класу:

Тривалість уроків

Перерва

1урок -8.30 – 9.05

20хвилин

2 урок – 9.25-10.00

30 хвилин

Для учнів 2-4 класів:

Тривалість уроків

Перерва

1урок -8.30 – 9.10

15хвилин

2 урок – 9.25-10.05

25 хвилин

3урок – 10.30- 11.10

25 хвилин

4 урок – 11.35 – 12.15

15 хвилин

5 урок – 12.30- 13.10

15 хвилин

6 клас – 13.25 – 14.05

15 хвилин

Для учнів 5-9 класів:

Тривалість уроків

Перерва

1урок -8.30 – 9.15

10хвилин

2 урок – 9.25-10.10

20 хвилин

3урок – 10.30- 11.15

20 хвилин

4 урок – 11.35 – 12.20

10 хвилин

5 урок – 12.30- 13.15

10хвилин

6 клас – 13.25 – 14.10

10 хвилин

7 урок – 14.20-15.05

10 хвилин

5. Гурткова робота проводяться не раніше ніж через годину після закінчення основних занять.

Кiлькiсть переглядiв: 403

Коментарi